Мій досвід

   Тема досвіду:   Розвиток критичного мислення на уроках  історії

  Актуальність  досвіду

   Сучасна українська школа  швидко змінює орієнтири. Змінюються вимоги до рівня знань та вмінь,  пріоритети навчання. Адже ті задачі, які поставали колись перед школою, вже не відповідають вимогам динамічного розвитку суспільства. Ми живемо в епоху інформаційного суспільства, коли є вільний доступ практично до будь-якої інформації. Саме тому цінність самих знань поступається навичкам їх використання, саморозвитку та самонавчанню, креативності та критичності мислення, вмінню спілкуватися та взаємодіяти в команді.  Тому особливої актуальності набуває думка американського філософа Д.Дьюї   про те, що фундаментальна мета сучасної освіти полягає не у тім, щоб просто надавати учням інформацію, а у тім, щоб у них розвивати критичне мислення.

   На сьогоднішній день технологія формування та розвитку критичного мислення вважається однією з інноваційних педагогічних технологій,  що розвиває вміння ставити запитання, визначати проблеми та знаходити шляхи їх розв’язання, приймати незалежні та продумані рішення.

    Крім того, критичне мислення – це вагомий чинник існування  демократичного суспільства, оскільки в  ньому на перше місце виходить здібність і готовність оцінювати інформацію критично.

   Уміння критично мислити особливо важливе зараз, коли в засобах масової інформації відбувається масова обробка суспільної свідомості, розгортаються підготовлені професіоналами інформаційні війни. Отже в наш час особливої актуальності набуває здатність відрізнити правду від підробки. Тому і постає проблема набуття навичок критичного мислення.

    Мета досвіду: створення умов для формування особистості, здатної активно сприймати та аналізувати інформацію, мати власну незалежну думку та вміти її відстоювати.

   Завдання:   Реалізація потенційних можливостей учнів через застосування  різноманітних методів навчання; забезпечення максимально можливої активності учнів на уроці; розробка конкретних методик діяльності; підготовка методичних матеріалів з теми

 Теоретична база досвіду

     Термін «критичне мислення» давно відомий з робіт психологів Ж. Піаже, Дж.Брунера, Л.Виготського. В Україні вперше проблема розвитку критичного мислення була піднята харківським дослідником О.Тягло (Логіка критичного мислення, 1996). Про необхідність навчання критичного мислення  говорять і вітчизняні педагоги: П.П. Блонський, А.С. Байрамов, А.І. Ліпкіна,  К.Баханов, Л.Терлецька, Д.Десятова,  С.Терно, С.І. Векслер, О.І.Пометун.

     Технологія  досвіду

Щоб розвивати критичне мислення учнів, вчитель має:

·        Застосовувати ефективні методи та прийоми, що сприяють активізації пізнавальної діяльності учня та дозволяють формувати критичне мислення;

·        Дозволяти учням міркувати;

·        Приймати різноманітні ідеї та думки;

·        Заохочувати участь учнів у навчальному процесі;

·        Гарантувати учням відкриту, сприятливу атмосферу;

·        Виявляти віру в здатність кожного учня приймати критичні рішення.

   Особливістю  технології є спеціальна структура уроку, що є обов’язковою. Основними етапами уроку є вступна, основна та підсумкова частина.

Актуалізація та мотивація. В технології критичного мислення цей етап називають викликом. Завданням цього етапу є активізація опорних знань і уявлень учнів, мотивація навчальної діяльності, представлення теми та очікуваних результатів уроку.  Це етап уроку, протягом якого учням пропонується подумати і пригадати, що вони вже знають з теми.  Школярі можуть поставити запитання учителю, сформувати мету навчальної роботи.  Роль учителя полягає в тому, щоб виступати провідником, стимулюючи учнів до роздумів, скоординувати роботу учнів, виявити рівень їх знань і вмінь, вислухати нові ідеї.

  На цій фазі відбувається кілька пізнавальних операцій:

·      по-перше, учні встановлюють рівень власних знань, будують своє розуміння нових знань і поглядів;

·      по-друге, активізується увага дітей до навчального процесу, створюється зацікавленість та спрямованість на дослідження теми (проблеми).

На цьому етапі уроку доцільно використовувати такі прийоми як «асоціації», «гранування», «мозковий штурм», «конкурс на краще проблемне запитання», «2-4-разом», «кошик ідей», «знаємо – хочемо дізнатися-дізналися» тощо (Додаток 1).

Основна частина уроку або усвідомлення передбачає опанування учнями нового змістом. Учні знайомляться з новою інформацією, працюючи з підручником та додатковою літературою, здійснюють пошукову діяльність, працюють з історичним джерелом, таким чином конструюють та усвідомлюють новий матеріал.

 Завдання учителя на стадії усвідомлення – підтримати зацікавленість класу; допомогти встановити зв’язки між відомими та невідомими знаннями; заохотити дітей до розуміння отриманих знань і умінь.

На цьому етапі уроку провідними прийомами можуть бути читання з маркуванням, подвійні щоденники, концептуальна таблиць, фішбоун  тощо.  Особливого інтересу  останнім часом набуло складання Mind maps  (карта пам’яті, ментальна карта, карта думок) (Додаток2).  

Рефлексія.  У педагогічній науці розуміють рефлексію, як здатність людини до самопізнання, вміння аналізувати свої власні дії, вчинки, мотиви. На цьому етапі учні розмірковують про зв'язок своїх попередніх уявлень з тим, що вони дізналися на уроці. Обмін ідеями між учнями дає їм можливість познайомитися з різними точками зору, навчає уважно слухати й аргументовано обстоювати свою думку.

 На цій фазі учитель досягає кількох цілей:

·      учні  намагаються висловити  сприйнятий матеріал своїми словами;

·      створюються умови для активного обміну думками, розвиваються комунікативні уміння;

·      особливої уваги набувають самостійність, оригінальність висловлених думок, їх обґрунтованість, уміння узагальнювати та інтерпретувати.

    Рефлексія може бути здійснена в усній або письмовій формі.

    Усна рефлексія має на меті висловлення учнями своєї позиції і співставлення її з думками інших. Серед прийомів усної рефлексії привертають увагу дискусія, діалог, «займи позицію», «вільний мікрофон», «незакінчене речення»(Додаток3).  

   Серед форм письмової рефлексії можна  назвати есе,  написання якого дозволяє учню висловити власні думки з певного питання.     Цікавою формою рефлексії, яка спонукає із великого обсягу інформації відібрати головне й відтворити у стислій формі є метод складання сенканів.

     На думку багатьох дослідників, критичне мислення починається з постановки запитань та з’ясування проблем, які потрібно вирішити. С.Рубінштейн зазначає: «Мислити людина починає тоді, коли в неї виникає проблема щось зрозуміти. Мислення завжди починається з проблеми або запитання, із здивування чи нерозуміння, з протиріччя». Тому у навчанні учнів критичного мислення  обов’язково треба застосовувати методичний прийом створення проблемної ситуації. На початку уроку учням пропонується вирішити  проблемну ситуацію, застосовуючи  власні знання і уявлення з цієї проблеми.  Далі пропонується повернутися до цієї ситуації наприкінці уроку і проаналізувати її використовуючи отриманні знання.  При вивчення теми «Новий курс Рузвельта» в 10 класі можна запропонувати проблемне питання «Чи можливо застосувати заходи «Нового курсу» при здійсненні реформ в сучасні Україні?», що буде сприяти соціально-орієнтованій спрямованості уроку.   На етапі систематизації та узагальнення учні розв’язують  поставлену проблему.    

          Одним з найефективніших способів  розвитку критичного мислення  школярів  безумовно є дискусія.  Сучасна дидактика визнає велику освітню і виховну цінність дискусії. Вона дозволяє глибше зануритися в проблему,   формує вміння аналізувати, наводити аргументи, висловлювати і відстоювати свою точку зору і прислуховуватися до думки інших.  Елементи дискусії можуть бути використані на всіх етапах уроку.   Наприклад, при вивченні теми «Повстання декабристів» в 9 класі  під час узагальнення  можна  запропонувати учням питання: «Повстання декабристів: подвиг чи безумство?». Під час вивченні теми «Селянська реформа 1861р. в Наддніпрянській Україні» в 9 класі доцільно на етапі мотивації поставити перед учнями наступне проблемне питання «В дореволюційній  російській історіографії Селянську реформу називали «Великою реформою». Водночас була поширена думка, що ця реформа пограбувала селян. Яку думку маєте ви с цього приводу?». У тому випадку, коли проблема дуже актуальна, можна винести її обговорення на урок-дискусію  і провести її у формі конференції, семінару,  «круглого столу» тощо. Наприклад, у 8 класі такими дискусійними питаннями можуть стати Переяславські статті 1654 року або постать гетьмана Мазепи, в 10 класі – діяльність Центральної Ради, Директорії, постать С.Петлюри, гетьмана П.Скоропадського тощо.

Великого значення на уроках набуває самостійна робота учнів з історичними джерелами. Оновлені програми з історії передбачають проведення практичних занять, під час яких відбувається дослідження         археологічних знахідок за їх описом, документів, літературних пам’яток, творів мистецтва, фотодокументів тощо. Метою практичних робіт є не стільки вивчення певної теми за допомогою джерел, скільки розвиток пізнавальної активності, самостійності, певних умінь та навичок.   Методика дослідження історичних джерел під час практичних занять ґрунтовно розроблена в працях  К.Баханова та В.Курилів (Додаток 4).

  Сучасний світ вимагає пошуку нових технологій організації навчання, за яких учень стає активним учасником освітнього процесу. З пасивного поглинача знань дитина повинна перетворитися в їх активного добувача, дослідника та першовідкривача. В такому випадку на допомогу приходить    змішане навчання, яке передбачає застосування сучасних інформаційних технологій. Однією з форм змішаного навчання є перевернуте навчання або «перевернутий урок», суть якого полягає в тому, що засвоєння теоретичного   матеріалу учнями відбувається самостійно вдома, а на уроці час використовується для вирішення проблем, співпрацю, взаємодію, створення нового навчального продукту (Додаток 5).

   Проблема розвитку критичного мислення на уроці значною мірою досягається за рахунок використання сучасних інформаційних технологій. 

     Розвиток цифрового світу веде до нових форм спілкування та творчості на уроці. Сучасні учні виросли в оточенні телевізорів. комп’ютерів, телефонів. Тому в освіті перемагає візуалізація. Серед текстів «нової природи». Які з успіхом можна застосовувати на уроці, можна назвати лепбук, тревелбук, антибук, хмарка слів, плейкаст, скрайбінг, інтелект-карта тощо.  На своїх уроках я часто використовую  «хмару слів». «Хмара слів» – це візуальне відтворення списку слів, категорій, міток чи ярликів на єдиному спільному зображенні. За допомогою хмар слів можна візуалізувати термінологію з певної теми, що сприяє більш швидкому запам'ятовуванню інформації. Можна запропонувати учням з вже готову хмару слів та завдання до неї або дати згенерувати власноруч з використанням спеціальних програм (Додаток 6).

    Для узагальнення та систематизації знань учнів на уроці пропоную використовувати інтерактивні завдання, які створені за допомогою такого сервісу, як LearningApps.org. Такі завдання дають змогу в ігровій формі засвоїти та перевірити рівень навчальних досягнень учнів. Важливо, що даний сервіс дозволяє публікувати свої вправи та користуватися вже створеним, вправами інших учителів (Додаток 7).

   Цифрові технології дають нам можливість забезпечити персоналізацію навчання, індивідуальні для кожного учня методи та темпи навчання. Засвоєння навчального матеріалу відбувається незалежно від місцезнаходження та відбувається за допомогою комп’ютерних пристроїв. Часто на уроках вчитель використовує робочі листи, в яких учень фіксує результати своє діяльності. За допомогою спеціальних платформ, можна створювати яскраві робочі листи з інтерактивними завданнями, які дозволяють встановити зворотній зв'язок з учнями. Я використовую такий сервіс як Wizer (Додаток8)

   Учитель  історії не  може обмежуватися тільки викладанням предмету.    В рамках тижнів  історії  проводяться тематичні лекторії, вікторини, історичні ігри тощо. Вже декілька років  команда Селидівської ЗОШ №6  отримує  призові місця на міському та обласному етапі Всеукраїнських турнірів з історії та правознавства.   

    Учні приймають активну участь у роботі шкільного наукового товариства «Світ науки», історичній олімпіаді «Олімпус», інтернет-олімпіаді «На урок»,    а також є учасниками і переможцями міських  олімпіад з  історії. Педагогічний супровід вчителя полягає в консультуванні учнів, опрацюванні  разом з ними типових завдань, підготовку та обговорення доповідей до турніру,   психологічній підтримці.   

    Висновки

   Дослідник технології критичного мислення С.Терно наголошує «Реалії сучасного життя вимагають подолання репродуктивного стилю навчання і переходу до нової освітньої парадигми, яка забезпечуватиме пізнавальну активність і самостійність мислення учнів – це є стратегічний напрямок модернізації освіти».

   Історія як навчальний предмет має  високі  можливості для формування умінь критичного мислення. Використовуючи вищезгадані методи та прийоми учитель створює умови, коли школа стає простором життя    для дитини, формується як творець власного життя, гармонічна, моральна  особистість.   

Використані джерела

1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти// Історія в школах України. – №3, 2004. – С.1-13.
2. Антіпова С.А. Організація роботи з документами на уроках правознавства // Історія та правознавство. - № 4, 2008. – С. 10 – 15.
3. Антіпова С.А. Застосування інтерактивних технологій на уроках практичного права// Історія та правознавство. - № 1, 2008. – С. 5 – 11.
4. Баханов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі. - Запоріжжя: Просвіта, 2004. - 328с.
 5. Баханов К.О. Дослідницька робота учнів на уроках історії. – Х.: Вид група «Основа», 2004. - 144с.
6. Баханов К.О. Організація особистісно - орієнтованого навчання. Порадник молодого вчителя історії. - Х.: Вид група «Основа», 2008. - 159с.
7. Вишковський І.В. Методи активізації пізнавальної діяльності// Історія та правознавство. - № 12, 2007. – С. 2 – 7.
8. Десятов Д.Л. Практичні аспекти застосування методів критичного мислення на уроці історії // Історія та правознавство. - № 9, 2007. – С. 5 – 11.
9. Кметь. В.Б. Використання пізнавальних завдань і задач у пошуково – дослідницькій діяльності учнів // Історія та правознавство. - № 14, 2007. – С. 16 – 20.
10. Левітас Ф.Л., Салата О.О. Методика викладання історії. Практикум для вчителя. - Х.: Вид група «Основа», 2007. - 112с.
11. Островський В. Технологія розвитку критичного мислення учнів у процесі вивчення шкільного курсу історії. – Івано-Франківськ, 2005
12. Пометун О. ПироженкоЛ. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – К.:Видавництво А.С.К., 2003
13. Пометун О. І., Пилипчатіна Л. М., Сущенко І. М., Баранова І.О. Основи критичного мислення: навч.посібник для учів старших класів. - Тернопіль, Навчальна книга - Богдан, 2010. 14. Пометун О., Фрейман Г. Методика навчання історії в школі. - К.: Генеза, 2005. - 318с.
15. Пометун О. Запитання як найважливіший спосіб взаємодії вчителя і учнів // Історія в школах України . - № 3, 2006. – С. 25-29.
16. Сучасний урок історії: панорама методичних ідей. - Х.: Вид група «Основа», 2005. - 128 с. 17. Терно С.О. Методика розвитку критичного мислення школярів у процесі навчання історії. – Запоріжжя:Запорізький національний унивірситет, 2012. -70с.
18. Технологія розвитку критичного мислення на уроках правознавства.(з досвіду роботи) С. Гушуляк - Історія України/ правознавство та інші суспільні дисципліни - 2012, №12